Мандруючи сторінками інтернету, вам, поза сумнівом, неодноразово доводилося бачити картинки подібні до цих. Усе написане нижче стане в нагоді тим, хто ще не знає, що з цими картинками робити.
Ми послуговуємося інтернетом зокрема для ознайомлення з новинами і для відслідковування останніх публікацій на сайтах, що нас цікавлять. Звичний дідівський спосіб це робити полягає у тому, що ми кожного разу, піключившись до всесвітньої мережі, заходимо почергово на десяток сайтів, аби перевірити, чи опубліковано нові цікаві для нас матеріали. Цей спосіб неможливо назвати ефективним і досконалим, натомість є більш зручна технологія, що зветься RSS (Really Simple Syndication – простий спосіб збору зведеної інформації). До абревіатури RSS часто додають такі слова як “канал”, “стрічка” або “фід”, але в принципі всі вони означають одне і те ж саме, і взагалі мало нас цікавлять. Перевага RSS полягає в тому, що для віднайдення нових публікацій нам не потрібно кожного разу переходити на той чи інший ресурс, нам треба тільки визначитися з “місцем”, куди всі ці новини будуть стікатися.
Отже, ближче до практики. “Місце” збору усієї зведеної інформації прийнято називати RSS-агрегатором, але ми можемо не послуговуватися цим страшним словом, називатимемо його просто RSS-читалкою. Такого роду читалкою можуть бути онлайн-сервіси, як то Google Reader або Yandex.Лента, окремі браузери (Opera), поштові клієнти (Microsoft Outlook) чи інші спеціалізовані програми. Одні з них працюють виключно в режимі онлайн (перші, згадані нами), інші можуть завантажувати новини на комп’ютер, через що їх можна буде прочитати навіть після відключення від інтернету.
Автор наразі користується Reader’ом від Google*. Якщо ви теж не проти ним користуватися то для цього вам знадобиться: 1) достатньо швидкий інтернет, 2) обліковий запис в Google, інакше кажучи акаунт (себто наявність поштової скриньки типу @gmail.com). Припустимо, з читалкою RSS-каналу ми визначилися і маємо доступ до неї. Після цього заходимо на сайт, який частенько почитуємо, знаходимо знайому нам картинку, подібну до однієї з тих, що вказані на початку цієї статті, клацаємо на цій картинці і в інтерактивному діалозі обираємо ту чи іншу читалку з запропонованих нам, куди й буде перенаправлений RSS-фід. І такі ж маніпуляції проводимо з усіма іншими сайтами, на які бажаємо оформити підписку. Після цього, повернувшись до своєї читалки, помітимо там дописи з різних каналів, на які ми підписалися.
Щойно ми розглянули правильний, але нудний спосіб підписання на RSS. Є простіший.
Заходимо у свій Google Reader, в лівому верхньому куточку клацаємо на кнопці Підписатися, у порожньому полі, що з’явилося, вводимо URL (тобто адресу) потрібного сайту або конкретно його RSS-фіду і тиснемо Додати. Справді, достатньо ввести URL сайту і його фід буде віднайдений автоматично.
Якщо ви засвоїли основи і вам вдалося налаштувати підписку через RSS – вітаємо! Наступним етапом роботи для вас буде навчитися використовувати увесь необхідний вам спектр можливостей, що їх пропонує RSS-агрегатор.
На допомогу читачам наведемо кілька навчальних відеороликів, знайдених на сайті YouTube, що допоможуть засвоїти щойно обговорене нами.
* До недавнього часу Google Reader автора цілком влаштовував, але в оновленому інтерфейсі є один недолік: все відображується належним чином за умови, що застосовується роздільність екрану монітора понад 1024 пікселів по горизонталі. Для багатьох же моніторів старого зразка (на електронно-променевих трубках) саме 1024х768 є природною роздільністю.
